В нашому місті абітурієнти можуть обрати навчання в трьох державних університетах. Один з них — «Житомирська Політехніка», офіційною датою створення якого є 1920 рік. Які зміни відбулися за такий суттєвий проміжок часу? Проведе екскурс по історичному минулому відомого університету в місті Житомир One.
Витоки роботи — від дати створення до 1960-х років
Університет добре знали містяни в ті часи під назвою «Волинський політехнікум», функціонувало три відділення: електротехнічне, гідротехнічне та сільськогосподарської техніки. Після подальшої реорганізації заклад став Волинським індустріальним технікумом з будівельним, фізичним та хімічним відділами.
Перші місяці існування освітнього закладу були по-справжньому важкими. Цей час можна охарактеризувати наступним чином:
- лабораторій та майстерень не було;
- в 1921 році були спроби закрити заклад. Група викладачів та активних студентів змогли добитися відміни ліквідації;
- поступово почався процес створення власної матеріальної бази.
Особливої уваги заслуговує перший склад викладацького персоналу, ось декілька видатних постатей в житті освітнього закладу. Це інженер-механік Флор Якович Кашкадаєв, математики Володимир Барицький та Роберт Рінненберг, фізик та метеоролог Михайло Кудрицький та інші діячі.
Період 1960-1974-ті роки функціонування
8 червня 1960 року створено Загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. В ті часи це був один із нових вищих навчальних закладів. Першим його деканом став Анашкін Василь Іванович, а заняття проходили на базі п’яти навчальних приміщень Житомирського педагогічного інституту ім. І. Франка (в навчальному корпусі за адресою вул. Пушкінська, 42).
Самовіддана праця всього колективу закладу спрацювала найкращим чином, адже сформувався певний імідж факультету. Це був вищий навчальний заклад, котрий випускав фахівців з високим рівнем підготовки.
В 1962 році започаткували перші підготовчі курси, розраховані на покращення рівня підготовки абітурієнтів. В ті часи місцеві органи влади зацікавилися роботою закладу, допомогли в створенні сприятливих умов для підготовки інженерних кадрів.
Матеріально-технічна база з кожним роком ставала все більш потужнішою. Матеріально закладу допомогли такі житомирські підприємства-гіганти, як «Електровимірювач», «Автозапчастина». Крім цього приєдналися до ініціативи бердичівські «Комсомолець», «Прогрес», інші великі підприємства Житомирської області.
Кількість студентів зростала, юнаки та дівчата прагнули отримати освіту без відриву від виробництва. Це позитивним чином вплинуло на всі сторони суспільного життя Житомирщини.
В 1972 році відкрилась нова спеціальність під назвою «Автоматика і телемеханіка», студенти мали змогу обрати денну чи вечірню форму навчання, а вже в 1973 році перші студенти інженери-механіки вечірньої форми випустилися.
В виділеному корпусі по вулиці Пушкінській факультету було вже «затісно». В цей період стало зрозуміло, що потрібен свій навчально-лабораторний корпус. За сприянню місцевих органів влади в 1971 році розпочалося будівництво головного корпусу по вулиці Черняховського, 103. В першу чергу сюди переїхали кафедри та лабораторії, нова споруда поступово росла.
Наступний етап
Перший директор філіалу — Баженов В. Г., к.т.н., доц.. Промислові підприємства також допомогли будівництву, причому не обмежилися лише навчальною частиною. Завод «Хімволокно», наприклад, допоміг в будівництві першої черги студентського гуртожитку.
1973-1975 роки — створені нові кафедри: «Технології машинобудування» та «Металорізальних верстатів та інструментів».
Після надання Україні незалежності, значно спростилося відкриття нових спеціальностей. Саме тому відкрилися такі нові напрями підготовки спеціалістів, як «Економіка», «Менеджмент», «Радіотехніка», «Видобування корисних копалин».
1994-2003-ті роки
Було створено житомирський інженерно-технологічний інститут 2 квітня 1994 року, а першим ректором призначено Самоткіна Бориса Борисовича — доктора технічних наук, професора. 21.07. 1994 року відкрили аспірантуру при ЖІТІ, таке рішення стало кроком вперед.
Станом на 2000 роки в ЖІТІ було 13 спеціальностей, 10 напрямів, на яких навчалося в сумі близько 2150 студентів денної та 2312 заочної форм навчання.
ЖДТУ
В 2003 році навчальний заклад перейменували, а першим ректором новоствореного університету став відомий вчений-механік, доктор технічних наук, професор и академік Академії Наук вищої школи України Мельничук Петро Петрович.
В 2004 році відкрито докторантуру за спеціальністю «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит», та «Технологія машинобудування». Молоді науковці мають всі можливості для розвитку завдяки створеним умовам. В університеті працює сучасна комп’ютерна техніка, а кожного року в бюджет закладаються кошти на відрядження та придбання необхідного обладнання. Успішно видається періодичний науковий журнал «Вісник ЖДТУ».
Загальна площа навчального комплексу досягає 37 563 м2, а площа навчально-лабораторних приміщень сягає 17 345 м2. Є 11 спортивних споруд. Університет здатний забезпечити 77% студентів житлом, адже 3 гуртожитки здатні вмістити 1469 осіб.
Постійно оновлюється і бібліотечний фонд ЖДТУ. Культурне життя та дозвілля студентів досить багате. Функціонують на базі університету такі художні колективи:
- «Акорд» вокальний ансамбль, керівниками якого є відмінники освіти України Л.М. Голуб та В.М. Голуб. Це місце, де народжується пісня, та лине до сердець глядачів. В «Акорді» не просто співають, а ставлять цікаві номери, цілі постановки;
- «Гармонія» танцювальний ансамбль, керівником є Н. М. Хомчук.
Житомирська Політехніка
В 2019 році університет отримав нову назву — «Житомирська Політехніка». Віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко поділився цією інформацією з житомирянами.
Історія університету досить багата на події. Він змінився, став сучасним, в його стінах студенти різних факультетів здобувають знання та крокують назустріч майбутньому. На сайті університету зібрана детальна інформація стосовно можливостей, вступу, та розвитку.
