Велична спортсменка з невеличкого міста на Житомирщині

Існує легенда, що жінки це слабка половина людства. Так це, чи не так? Остаточної відповіді точно не знайти. Звісно існують дівчата, яких потрібно оберігати і в цьому світі вони потребують захисту від оточуючих, а є й такі, про яких кажуть: “В палаючий будинок увійде”. Далі на zhytomyr.one.

Однією з таких є дівчина, яка зовні такою не виглядає. Тендітна білявка, невеликого зросту, яка однією з найсильніших у виді спорту, який аж ніяк не можна назвати жіночим. Попри милу зовнішність вона поклала на лопатки сотні суперниць і чимось ця дівчина схожа на Україну, адже сама мила, гарна, симпатична, а при нагоді може й по зубах дати. 

Лавренчук Тетяна

Українська борчиня вільного стилю з Житомирщини, що народилася 3 березня 1993 в селищі Острожок Баранівського району. Всі регалії і досягнення одразу не будемо розкривати, а краще посмакуємо все поступово. 

Вільною боротьбою почала займатися у віці 13 років. Першим тренером Тетяни став молодий тренер Сергій Мельник. 

Дівчина мала настільки великий талант і завзяття, що у віці 17 років вже входила до складу Національної збірної України з вільної боротьби. Спортсменка, що виступала у ваговій категорії до 58 кілограмів і, що приємно представляла на міжнародній арені спортивні товариства “Динамо” (Житомир-Львів) і “Спартак” (Львів).

Досягнення

В свій перший рік перебування у складі збірної вже виборола бронзу на міжнародній арені в Сараєво (Боснія і Герцеговина), за що отримала звання Майстра спорту України.

Того ж результату досягла в наступні два роки, а саме 2011 і 2012 в Зренянині (Сербія) і Загреб (Хорватія) відповідно. 

Після бронзових нагород у Тбілісі 2013 отримала звання майстра спорту України міжнародного рівня. 

2015 року Сергій Мельник передає Тетяну в більш досвідчені руки і під своє крило більш іменитий тренер Орест Скобельський. Під керівництвом нового наставника здобула того ж року срібло у Баку.  Паралельно того ж року встигла з відмінністю закінчити Львівський Державний університет фізичної культури і спорту. 

Що ж стосується золотих нагород то метал найвищої проби наша зірка виборола у 2014 році на турнірі імені Дана Колова і Николи Петрова. 

На жаль виклику до Олімпійської збірної так і не отримала. Чому? Це питання ліпше задати представникам Олімпійського комітету. 

Щоб не рахувати турніри місцевого чи міжобласного значення, варто лише згадати, що на міжнародній арені наша гордість представляла Україну і Житомирщину у понад 20 турнірах. Цікавий і приємний факт з того всього, що на цих першостях Тетяна в більшості випадків входила до трійки призерів, що красномовно натякає представникам комітету на виклик до лав Національної збірної. 

2015 рік став крайнім в професійній кар’єрі спортсменки з Житомирщини і відбулося це на Кубку Світу з боротьби у ваговій категорії до 55 кілограмів, на якому полісянка виборола загальне шосте місце. 

В історію українського спорту увійшла, як спортсменка, яка при тендітній зовнішності могла надавати стусанів, та тільки на татамі і в рамках спортивних змагань. В житті наша землячка зовсім не така, адже щира і яскрава посмішка завжди є першим позитивним враженням про Тетяну Лавренчук.

Тренерська кар’єра Тетяни здається лише питанням часу і є переконання, що наша землячка докладе всіх зусиль, щоб її вихованці потрапили до складу Олімпійської збірної. 

Таким чином ми познайомилися з ще однією зірковою особистістю, якою має пишатися Житомирщина і навідуючись до Баранівського району  варто розуміти і тішитися, що колись тут бігала маленька дівчинка Тетяна, яка на весь світ підіймала над головою жовто-блакитний стяг і всім казала: “Я з України!”.

More from author

Історія цукроваріння на Житомирщині

Галузь цукроваріння стала важливою цариною української промисловості в Російській імперії — близько 80% всього цукру імперії виробляла Україна. Це навіть стало певною “візитівкою” України...

Житомирська чоловіча гімназія

Житомирська чоловіча гімназія була відкрита 1833 року. Тоді вона носила назву Волинська чоловіча гімназія. В її стінах навчалися такі знамениті постаті як В’ячеслав Липинський,...

Історія однієї лікарні у Житомирі

Що може бути ціннішим у нашому житті ніж здоров'я? Поки людина молода, не цінує його і не береже. А з настанням певного етапу життя...
.,.,.,.