У покоління ХХ століття слово “Динамо” асоціюється лише з одним футбольним клубом, який наводив жах наприкінці минулого століття на світові гранди. Відповідно від того це слово набрало нових обрисів і почало асоціюватися з чимось міцним і потужним. Слово “Динамо” відомо не лише тим хто був і є фанатом футболу чи спорту, а навіть звичайним пересічним громадянам, які зовсім не тямлять у спорті. Будемо відвертими до кінця, що це слово стало епохальним. Далі на zhytomyr.one.
Знайомство
“Житомирська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства Динамо”. В одному з районів міста Житомир, який містяни знають, як “Корбутівка”, майже поряд з гідропарком, поряд з головною дорогою розмістилася споруда з відомою мільйонам літерою “Д”. Сама ж споруда своїм видом демонструє, що вона вже давно не юна і не молода. Серед поруч стоячих будівель, які мають сучасне оздоблення і вечірню яскраву ілюмінацію і підсвітку ця ж будівля поки може про це мріяти.
Історія заснування
Офіційною датою заснування товариства “Динамо” вважається 1924 рік, яке було засноване на базі відомчого товариства. Ініціаторами створення були правоохоронні і військові відомства, які мали у складі спортивні секції.
Варто зазначити, що вихованці організації брали участь у ІІ Губернській спартакіаді, яка відбулася 1924 року.
Нехай не бентежить читача слово “Динамо”, яке у більшості асоціюється виключно з футболом, тому що тут особливу увагу насамперед приділяли таким видам спорту, як: кінний і автоспорт, легка атлетика, гімнастика, боротьба і кульова стрільба.
На всеукраїнську арену вихованці гучно прогриміли у 1926 році, коли на міському стадіоні проходили змагання під назвою “Тиждень фізкультури Волині”. Левову частку житомирських спортсменів представляли вихованці “Динамо”.
1926 року тут відкрила свої двері і секція велоспорту.
Наступного року товариство відкрило двері і до сувенірної крамниці із символікою клубу.
Яскравою сторінкою в книзі історії товариства можна вважати 1934 рік, коли вихованець товариства Дмитро Демб приміряв футболки київського “Динамо”,а згодом “Крилья советов”.
Велика Вітчизняна Війна стала сторінкою в історії товариства дуже важливою, адже вихованці залишили спорт і на кілька років були змушені піти виганяти окупанта з рідної землі. Та відбувалися і сумні події, адже на війні не без втрат. Багато хто зі спортсменів так і не повернулися в рідні пенати.
Післявоєнні роки стали період відбудови інфраструктури, яку було зруйновано, і відкриття нових напрямків, що з легкістю вдалося втілити у життя.
Варто відзначити, що становлення, процес і розвиток товариства по завершенні військових подій набрали зовсім інших обрисів і темпів. Щорічно відбувалися шалені зміни, численні спартакіади і змагання, як обласного так і всесоюзного масштабу. Приємно, що завжди наша область була представлена вихованцями товариства.
ХХІ Століття
Цей період історії комплексу ознаменувався тим, що особливу увагу тут почали приділяти рукопашному бою. Як підтвердження вищесказаного, в новому тисячолітті було виховано 4 майстри Майстра спорту України міжнародного класу і 15 Майстрів спорту України.
За всім цим каскадом приємних подій не вистачало лише одного і назва йому “матеріальна база”. Не будемо кривити душею, якщо скажемо, що приміщення комплексу залишає бажати кращого, та тішить, що в когось не існує і такого.
Потрібно констатувати, що даний комплекс є одним із найстаріших на території міста і попри все відзначимо, що поки цей корабель впевнено тримається на плаву, але у будь-якого судна є проста властивість покриватися корозією і банально потонути. Поки того не сталося і сподіваємося, що профілактичні процедури виконають вчасно.