Історія розвитку футболу на Житомирщині

Із 1863 року футбол змушує битися сильніше мільйони сердець вболівальників, викликає цілий спектр емоцій – від сліз щастя через виграш улюбленої команди, до розпачу через поразку. Історія виникнення та розвитку цього виду спорту приховує безліч легенд та припущень, тож зрозуміти, де саме правда, а де домисли, іноді буває непросто. Про те, як футбол розвивався на Житомирщині, розповість Zhytomyr.one.

Так, у історії становлення футболу на теренах Житомирської області не обійшлося без вигаданих фактів, тож досліджуючи розвиток цього виду спорту слід спиратися на дані, викладені в офіційних документах та на свідчення ветеранів футболу.

Дата заснування футболу на Житомирщині не встановлена, втім, є дані про те, що 1897 року у Бердичеві було створено спортивне товариство, тож існує гіпотеза, що саме це місто слід вважати першою футбольною столицею регіону.

Футбол набуває популярності у Житомирі в 1910 році 

Втім, достеменно відомо, що 1910 року футбол здобув популярність у Житомирі. Сталося це за сприяння викладача гімнастики у першій та другій міських гімназіях, чеха за походженням Максиміляна Фреліха. Так, Фреліх не лише викладав гімнастику, а й мав доволі добре розвинені організаторські здібності. Тож у 1910 році за його керівництва у Житомирі з’явилося Волинське гімнастичне товариство “Сокіл”. Починають формуватися футбольні команди, спочатку вони організовувалися на базі чоловічих гімназій, а далі вже й на базі інших житомирських навчальних закладів.

Футбол на Житомирщині набув популярності і серед чеського та єврейського населення. Зокрема, протягом 1910-1912 років у Житомирі існувало дитяче футбольне відділення при місцевому єврейському спортивному клубі “Маккабі”, куди на навчання запрошували хлопчиків віком від десяти років. 

Втім, ні Житомир, ні Бердичів не могли похизуватися футбольним полем, яке б відповідало стандарту за розмірами. Матчі ж відбувалися на циклодромі Рогова біля заводу “Прогрес” у Бердичеві. Що стосується Житомира, то тут існувало більше варіантів місць для проведення футбольного матчу: або на спортивному майданчику першої міської чоловічої гімназії, або на території велотреку біля вулиці Міщанська, або на території базару у мікрорайоні Мальованка. 

Про перші футбольні матчі на території стадіону інформації немає. Ймовірно, було організовано матч, де противниками були команди учнів першої та другої чоловічих гімназій, ймовірно, це були команди з Житомира та Бердичева. 

У Житомирі в футбол грали учні, скаути та учасники спортклубів

У Житомирі футболом займалися учні гімназій, комерційного училища Ремезової та інших закладів освіти, скаути єврейської дружини, члени спортивного клубу “Маккабі”. 

У серпні 1920 року популяризація спорту набирає обертів, а створені у Житомирі, Овручі, Новограді-Волинському, Бердичеві, а потім і в Коростені, Коростишеві, Олевську, Радомишлі, Мирополі, Андрушівці та у інших невеликих містах та селах спортивні клуби й спортивні гуртки позитивно впливали на розвиток та поширення серед населення футболу.

Перший стадіон у Житомирі було споруджено на майдані Путятинський

Перший у Житомирі стадіон було побудовано на Путятинському майдані у рамках підготовки до Губернської олімпіади на Волині, яка мала відбуватися протягом 4-5 вересня 1921 року. Процес будівництва відбувався завдяки юним спортсменам із товариства “Сокіл”, представникам скаутського руху та допризовників. Причина вибору саме цього місця для спорудження стадіону невідома, адже процес будівництва був непростий та розтягнувся на всю осінь, адже великий пагорб потрібно було вирівняти вручну за допомогою кирок та лопат. Змагання було відкладено до наступного року, втім, на стадіоні все ж вдалося зіграти кілька футбольних поєдинків із командами з Бердичева. 

Першу губернську олімпіаду вдалося провести у серпні 1922 року, у програмі були й поєдинки з футболу, участь у яких взяли житомирські та овруцькі команди, а київська збірна виступала поза конкурсом. Житомирянам вдалося вибороти перемогу у овруцької команди із рахунком 8:0, тож вони здобули титул перших офіційних чемпіонів Волинської губернії.  Втім, киянам житомирська команда програла із рахунком 4:0. Того ж року стадіон на Путятинці спіткала сумна доля, адже він піддався занепаду, і на ньому більше не було проведено жодного матчу.

Новий стадіон було побудовано на території літнього театру

1923 року було споруджено новий стадіон на території, де був розташований вже недіючий літній театр “Аркадія” (Спартак Арена). Йому судилося бути одним із головних спортивних локацій Житомира не одне десятиліття. 

Втім, відсутність стандартних футбольних полів було не єдиною проблемою на шляху розвитку футболу у регіоні, адже бракувало й м’ячів та спортивної форми. Так, до прикладу, м’ячів на усю губернію було лише сім. У червні 1922 року у Житомирі було 35 футболістів, а у Овручі – 34, у Новограді-Волинському – 23 чоловіки.

1921 року у Житомирі було засновано футбольну лігу

У травні 1921 року в Житомирі було засновано футбольну лігу, ця подія мала на меті розвиток футбольної індустрії в регіоні. Футбольна ліга об’єднувала у своєму складі п’ять команд, зокрема, «Сокіл – І», «Сокіл – ІІ»,  «Уніон – І», «Уніон – ІІ» та «Лєсная». Серед цих команд найбільш професійною та підготованою як технічно, так і фізично була “Лєсная”. Ця команда мала у своєму складі таких гравців як Олександр Лобановський, Михайло Туркевич, Павло Рафальський, Степан Стецюк, Олексій Малашевич, Олександр Кот, Вадим Снетенчук, капітан Микола Кащенко. Так, із рахунком 3:2 “Лєсная” виборола перемогу у поєдинках із командами “Сокіл – І” та із “Уніон – І” із рахунком 4:1. У товариських поєдинках команда “Сокіл – І” також показала гарні результати. Так, у вересні 1921 року вона перемогла із рахунком 12:0 овруцьку футбольну команду “Маяк” та із рахунком 16:0 збірну із Новограда-Волинського.

1924 року у поєдинку першості Житомира участь взяло 18 футбольних команд, 24 команди змагалися за першість Бердичева, 4 команди – за першість Малина, 3 – за першість Коростеня. 1925 року на першість Житомира грало 13 команд, поєдинки відбувалися у трьох групах. 1926 року у Житомирській окрузі було 1007 футболістів, зіграно було 58 футбольних поєдинків, 31 із яких відбувалися на платній основі. Окрім Житомира, матчі проходили і у інших містах регіону, зокрема, у Коростишеві, Потіївці, Радомишлі, Черняхові, Баранівці, Мархлевську (Довбиш).

1928 рік виявився особливо продуктивним стосовно футбольних поєдинків, адже цього року у Житомирській окрузі відбулося 42 лігових та 47 товариських матчів, а за першість Житомира змагалося вже 20 футбольних команд. 1929  року у Житомирі створено та сформовано футбольну команду “Динамо”, якій судилося стати однією із найбільш потужних. 

Про період із 1930 по 1933 роки у футбольному спорті на території Житомирського округу інформації практично немає. Починаючи із 1934 року увага була спрямована на розвиток дитячого футбольного спорту, також набирає обертів студентський і сільський футбол. 1935 року починають функціонувати дитячі спортивні секції зі волейболу, футболу, та легкої атлетиеи на базі стадіону “Динамо” під керівництвом одного із найбільш успішних спортсменів Житомира В’ячеслава Корзуна.

1936 року на базі спортивного товариства “Спартак” було організовано дитячу спортивну футбольну секцію за керівництва молодого тренера Володимира Богдашевського.

Протягом 1937-1939 років на території регіону було сформовано великий осередок спортивних секцій та товариств, значна частка діяльності яких припадає на розвиток як дитячого, так і дорослого футболу. 

1936 року житомирська дитяча збірна виборола звання чемпіона України з футболу. 

More from author

Бердичівський пивзавод

Не дивлячись на широченний вибір слабоалкогольних напоїв у світі, все ж впевнене перше місце серед такого роду алкоголю займає саме пиво. Мільйони людей в...

«ФОК»: історія від відкриття до сьогодення. Чи повернеться популярність торгово-розважального комплексу?

Житомиряни напевне пам’ятають відкриття РК «ФОК» в 2008 році та його Дні Народження. Наприклад, в 2010 році це були знижки на всі розваги в...

Ринок м’яса у Житомирі

Нонсенс-це коли порося вмирає своєю смертю. М'ясні страви на столі завжди були чи не найважливіші і відігравали чи “не найголовнішу скрипку” в хорі страв. Та...