В 2021 році вийшла книга під назвою «100 років у часі та просторі», яка розповідає більше про історію Житомирської міської гуманітарної гімназії №23 імені М. Й. Очерета. Її заснували в 1991 році, з тих пір багато чого змінилося. Більше про все це розповість Житомир One.
Історія закладу – початок
Попри те, що офіційна дата заснування спочатку школи, а потім гімназії почалася в 1991 році, але насправді історія закладу розпочалася набагато раніше. Наприклад, з архівних документів стає відомо, що насправді на цьому місці в Житомирі відкрили Волинське духовне училище. Це був далекий 1912 рік. Просто уявіть заклад, в якому навчалися майбутні вчителі для викладання в церковнопарафіяльних школах.
Наступним етапом розвитку стало перейменування в Житомирську учительську гімназію. В жовтні 1920-го року відкрилася трудова школа №23, а вже в 1921 році завершився перший навчальний рік. З 1924 року за школою закріпили Крошню та Сінгури – на той час це були приміські села.
Цікавою інформацією поділилося видання Голос України. Наприклад, після занять в школі діти вже ввечері мусили виступати у сільському клубі чи ставили вистави. Часто доводилось вже наступного дня, по суті без відпочинку, важко працювати в полі. Це могло бути завдання чистити буряки чи вибирати картоплю.
Що довелось пережити?
Це був Голодомор та страшні репресії. Наприклад, одного з вчителів школи, Олександра Косенка (брата Віктора Косенка), в 1933-му році звільнили та засудили до розстрілу. На жаль, це був не поодинокий випадок. В1937 року директора школи Нестора Тинного засудили до десяти років таборів, причиною такого рішення стала боротьба діяча із отаманами Соколовськими за незалежну Україну. Боротьба проти радянського режиму призвела до багатьох засуджень та страт.
Наступним випробуванням стала Друга світова війна, коли на фронт йшли не лише вчителі, але й учні. Про одного з них хочеться розповісти більше. Мова йде про Михайла Очерета, саме його іменем названо гуманітарну гімназію №23. Він безстрашно зупинив колону фашистських танків, які йшли у наступ, за що й загинув.
Після закінчення війни настав світлий час. Батьки, вчителі та учні старших класів взялися за відбудову школи, яка була зруйнована артилерійськими обстрілами. Власними силами заклад вдалося майже повністю відбудувати.
Відомі учні
Чи знали ви, скільки відомих особистостей навчалося в закладі? Ось декілька відомих імен.
- Державний діяч, практик, депутат Верховної ради України сьомого скликання Олег Бондарчук.
- «Лицар нескореного духу» Євген Концевич. В досить юному віці хлопець травмувався, через що залишився прикутим до інвалідного візка. Можливо, для когось це стало б потрясінням та причиною опустити руки, але не для цього діяча. Євген став членом Спілки письменників та борцем за незалежну Україну.
Це лише декілька імен, насправді їх набагато більше. Це відомі науковці, підприємці, політичні діячі чи митці, які навчалися в свій час в Житомирській гуманітарній гімназії №23.
Важливі зміни
Цікаво, що ще з довоєнних часів важко було знайти заклад, де б викладали українською мовою. Гімназія №23 була саме таким закладом – тут жив український дух. Саме тому до школи намагалися віддавати дітей представники інтелігенції.
Вже з 60-х років в закладі з другого класу учнів почали навчати англійській мові, в 1995 році з’явився ліцейний клас для підготовки медсестер, а з 2007 року другою іноземною мовою стала польська.
Нині заклад надає високий рівень знань учням, займає лідерські позиції в числі кращих навчальних закладів України. Без сумлінної роботи викладачів та старанності учнів цього не вдалось би досягти.