На території нашого міста, що має щедру історію знаходиться кілька десятків шкіл, ліцеїв і навчальних закладів, де юні житомиряни і житомирянки здобувають середню освіту, які мають не менш насичену історію. Проходячи повз них ми можемо і не підозрювати, що поруч з нами не просто школа, а дещо більше. Одним з таких закладів є ЗОШ № 33, що дислокується по вулиці Великій Бердичівській. Крім своєї багатої історії, сучасному поколінню вона відома тим, що свого часу тут працювала наша славетна землячка Марина Францівна Поплавська. Та це далеко не всі цікаві сторінки книги навчального закладу. Далі на zhytomyr.one.
Сторінками історії ЗОШ № 33
Перша сторінка книги школи була написана майже століття тому у 1936 році. Того часу територія школи належала вченому, академіку, географу Петру Петровичу Семенову. Вихованці школи щорічно на новорічні свята прикрашали славнозвісну ялинку, яка збереглася до ХХІ століття.
Важке випробування для навчального закладу дісталося за часів Великої Вітчизняної Війни, коли центральний корпус був зайнятий німецькими окупантами під шпиталь. А діти були змушені навчатися у приміщенні, яке відоме містянам, як інститут медсестринства. Зрідка приміщенням для навчання слугувала напівзруйнована будівля музичної фабрики. Цікаво, що на уроки приходили учні з інших шкіл, чиї будівлі понівечили непрохані гості.
Особливо важким видався 1943 рік, коли німецькі війська відступали і через невдалі дії знаходячись не в найкращому настрої відкривали вогонь по мирних мешканцях і не стали виключенням учні школи. Ближче до нового року наше місто було звільнено від окупантів і серед багатьох розгромлених будівель по вулиці лише школа залишилася більш менш вцілілою. 15 січня 1944 року двері навчального відчинилися знову для учнів школи. Хоча й окупанти залишили наше місто, але територія довкола споруди була замінована, та відповідальні служби виконали все від них залежне, щоб навчання було безпечним.
Відмітимо, що до 1955 року у школі навчалися виключно дівчата.
Містянам неозброєним оком видно, що школа має старий і новий корпус, який було офіційно відчинено у 1973 році, як це не дивно, 1 вересня. З часом старий корпус було визнано аварійним і пересічним житомирянам відомо, що там у ХХІ столітті знаходився університет «Україна».
Марина Францівна
Як було згадано вище, не багато, не мало, а 23 роки, саме стільки часу відома актриса, зірка «Дизель-шоу» і багатьох інших телевізійних проектів пропрацювала у ЗОШ № 33 викладачем української мови і літератури. Тут її називали Мар’яною і діти її обожнювали, педагогічний колектив неймовірно поважав, як і батьки зокрема. Для нашого краю Марина Поплавська запам’яталася, як фронтвумен команди КВК «Дівчата з Житомира».
ХХІ століття
Варто відзначити, що 2022 рік для всіх освітніх закладів міста став визначним, адже всі загальноосвітні школи отримали статус ліцеїв і від вересня того ж важкого для держави року школа стала ліцеєм №33.
Крім навчального процесу в приміщенні закладу функціонують різноманітні профільні гуртки, де охоче займаються не лише учні ліцею, а й всі охочі юні мешканці Житомира й області.
Це лише вершина айсберга з тієї історії закладу, який тішить містян своєю роботою вже майже століття. Що буде далі? Покаже час і хочеться сподіватися, що тих жахливих подій, які спіткали заклад і місто у 1943 році більше не трапиться. Щиро бажаємо ліцею в майбутньому впевнено тримати ту марку, до якої звикли не лише учні і батьки, а й ціле місто, яке завжди вважало ліцей еталоном навчального процесу. Сподіваємося, що майбутні сторінки історії будуть мати лише яскраве забарвлення і гарні події.