Попри те, що наша щедра Поліська земля подарувала Україні і світові чимало величних особистостей, та саме піаністами Житомирщина не так щедро обдарована. Перший, хто приходить на розум, то Святослав Теофілович Ріхтер, чиє ім’я носить обласна філармонія по вулиці Пушкінській. Далі на zhytomyr.one.
Чи відоме ім’я Наума Штаркмана пересічному житомирянину? Більшою мірою ні і напевно дарма, тому що ця особистість безсумнівно заслуговує уваги. Так це чи не так? Відповідь спробуємо отримати нижче.
Штаркман Наум Львович
Майбутній видатний піаніст з’явився на світ в Житомирі 28 вересня 1927 року в бідній родині єврея. Родина хлопчика ледь зводила кінці з кінцями і проживала у гуртожитку. Подейкують, що любов до фортепіано у хлопчика проявилася, коли по місцевому радіо він чув концерти.
Свого власного інструмента він не мав, тому був змушений на кілька годин раніше приходити до місцевої музичної школи, щоб займатися на фортепіано. Ніхто й не міг підозрювати, що через 5-6 років цей хлопчик дасть свій перший сольний концерт на великій сцені далеко за межами рідного міста, але про це згодом.
На жаль, але у достатньо юному віці родина Наума перебралася до Києва і на цьому шляхи артиста і нашого міста розійшлися.
Шлях без Житомира
Першим пунктом призначення на цьому шляху стала спеціальна музична школа при Київській консерваторії. Наш земляк займався в класі Глезера і вже тоді відзначали, що юнак має неабиякий тонкий слух, який дозволяє йому виконувати те, що більшість бачить лише в мріях.
Уявіть лишень, у віці 11 років Наум дає перший концерт зігравши твори Мендельсона і вже через один рік мав концерт з оркестром УРСР на сцені Київської консерваторії.
Визначальною подією в житті Наума стала смерть батька, який пішов на фронт і загинув. Через брак коштів заняття у музичній школі скінчилися і родину було евакуйовано до Свердловська.
За іронією долі у місті, яке нині має назву “екатеринбург” працював колишній педагог Наума, який вже працював з хлопчиком у Києві.
Вважається, що суттєвим стрибком у кар’єрі артиста став 1944 рік, коли наш земляк став тріумфатором всесоюзного перегляду учнів музичних шкіл СРСР, що дало змогу вступити до Московської консерваторії, яку закінчив в 1949 році у віці 22 років.
Через 9 років артист став переможцем на конкурсі у Лісабоні і того ж року в Варшаві виборов бронзу на конкурсі імені Чайковського.
1959 року нашого земляка було засуджено за те, що в Європі вважається нормою, та то були інші часи. Але для 32 річного артиста то був потужний удар і навіть по завершенню відбування терміну покарання свій відбиток та історія мала неабиякий.
Лише у віці 60 років наш земляк отримав посаду викладача у московській консерваторії і повернувся до гастрольної діяльності по різних куточках світу.
До історії світової музики увійшов, як інтерпретатор творів Шопена, Шуберта, Чайковського, Ліста і багатьох інших відомих композиторів.
За свою творчу стежину отримав чимало різноманітних нагород і орденів, але здебільшого вони були отримані на території рф. Можливо це і є той нюанс, який може викликати запитання, особливо у світлі подій 20-х років нового тисячоліття.
Серце Наума перестало битися в 2006 році у віці 78 років в москві, де і був похований уродженець Житомира, який пройшов чималий шлях. Похований Наум Львович на Востряковскому цвинтарі у місті, де і закінчився шлях педагога і піаніста.
Пишатися чи ні нашим земляком, справа і вибір кожного. Можливо, якби не події 2022 року, то ми б іншими очима дивилися на цю ситуацію. Точно переконані, що знати кожен житомирянин повинен про такого земляка, це безумовно, але то на розсуд кожного. Та сперечатися про безсумнівний талант нашого земляка не варто, адже він був і це аксіома.
Та можливо завдяки цьому матеріалу дехто поставить плюсик у списку до тих особистостей, які були відомі читачеві, крім тих, кого знає чи не кожен житомирянин.