Житомир, право, робота і вакцинація

Пандемія коронавірусу принесла дисбаланс у розмірене та спокійне життя всього людства, українців та житомирян зокрема. Світу неодноразово доводилося боротися зі смертельними хворобами шляхом масової вакцинації населення. Те, що відбувається навколо вакцинації проти COVID-19 не може залишити осторонь нікого. В рамках сьогодення існує Наказ МОЗ №2153 від 04.10.2021, що почне діяти з 08.11.2021 і згідно якого всі, хто підлягає обов’язковій вакцинації, мусять її пройти або будуть відсторонені від роботи. Така примусова вакцинація знаходиться в рамках законного поля чи поза ним? Судова практика щодо зобов’язань проводити обов’язкові щеплення тільки формується. Але вже є досить цікаві і резонансні справи, про які варто знати і які потрібно брати до уваги, пише zhytomyr.one.

Огляд національного законодавства у питаннях вакцинації

Стаття 10 “Основ законодавства України про охорону здоров’я”  зазначає, що кожен громадянин повинен дбати про здоров’я: своє, дітей та оточуючих. Мусить робити профілактичні щеплення та проходити огляди. Статтею 43 цього Закону передбачена згода особи на щеплення. Лише у випадку прямої загрози життю така згода не береться, тобто  не обов’язкова. 

У Законі “Про захист населення від інфекційних хвороб” (Закон 1645-III) визначено, що профілактичні щеплення від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, кору та туберкульозу в Україні є обов’язковими та включаються у календар щеплень (стаття 12). Аналогічна позиція викладена і в Законі “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” у статті 27. Водночас ці нормативні акти вказують, що вакцинація проводяться після медичного огляду пацієнта. Вона дозволена лише у разі відсутності медичних протипоказань. Усім особам має надаватися об’єктивна інформація про щеплення, повинні озвучуватися ускладнення, які можуть бути. Також особа має бути проінформована щодо наслідків відмови від вакцинації. 

Статтею 28 Закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” регламентовано, що у випадку захворювання особи на особливо небезпечні види інфекційних хвороб, така особа відсторонюється від роботи, якщо робота призведе до поширення хвороби. Це правило діє і у разі, якщо особа є носієм вірусу небезпечної хвороби. Відсторонені особи підлягають медичному нагляду та лікуванню за рахунок держави з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Вищезазначеним Законом 1645-III статтею 15 дітям, які не отримали профілактичних щеплень, заборонено відвідувати дитячі заклади.

Щодо ефективного здійснення права на охорону здоров’я, Європейська соціальна Хартія, укладена в Страсбурзі 03 травня 1996 року, вказує, що учасники Хартії зобов’язуються вживати заходів щодо запобіганню поширенню епідемічних захворювань. 

Судова практика щодо примусової вакцинації

Станом на сьогодні існує ряд рішень щодо вакцинації населення. Перше з таких стосується забороні відвідувати дитячий садок невакцинованій дитині. Зокрема, Верховний суд у справі №682/1692/17 вказав, що вимога дирекції дошкільного закладу про обов’язкове щеплення правомірна, оскільки йдеться про громадське здоров’я. У рішенні, серед іншого, зазначено, що втручання  в особисте життя можливе, якщо таким чином буде дотримано цілей охорони здоров’я населення та контроль над поширенням інфекційних захворювань. Відтак, рішенням суду встановлені межі, коли в особисте життя людини дозволено втручатися і це не буде вважатися порушенням ратифікованих державою міжнародних актів. Мова йде про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантований захист від стороннього втручання.

Така позиція Верховного суду узгоджена з позицією Європейського суду з прав людини. Зокрема, з позицією, викладеною у  рішенні “Соломахін проти України”  (справа №24429/03 від 15 березня 2012 року). 

У квітні минулого року рішенням цього ж Європейського суду зобов’язано проводити вакцинацію всіх дітей Республіки Чехія, в якому так само визначено, що таке втручання у недоторканність особистого життя викликане соціальною необхідністю. 

Варто зауважити, що рішення судів щодо обов’язкової вакцинації стосуються відомих вакцин, які вивчені і пройшли всі необхідні випробування. 

У резолюції Європейського Парламенту та Ради Європи 2361 від 27.01.2021 закликано держави до інформування своїх громадян про добровільність вакцинування проти ковід. Також акцентовано на забезпеченні інструментів щодо недопущення дискримінації тих, хто не пройшов вакцинування. 

Разом з тим на сайті МОЗ України з’явилась інформація про рекомендації щодо проведення щеплення дітей від 12 років. З текстом рекомендації можна ознайомитись тут.

На сайті Президента у серпні поточного року була розміщення петиція про введення кримінальної відповідальності за ухилення від проходження щеплення проти коронавірусу. Вона набрала більше 25 тисяч підписів. Володимир Зеленський відповів, що звернеться з питанням вивчення пропозицій, викладених у петиції, до Голови Верховної Ради та Кабміну.

Звільнення чи відсторонення, чого чекати?

До моменту оприлюднення наказу МОЗ №2153, про жодне звільнення у разі відмови від вакцинації не могло бути й мови. А як тепер, коли такий перелік існує? 

З огляду на умови чинного законодавства та практику Європейського суду, правових підстав для звільнення, у разі відмови працівника вакцинуватися, у роботодавця немає. А чи має останній право відсторонити працівника від роботи?

У згаданому вище Законі “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, відсторонення допускається з оплатою непрацездатності. Проте, Кодекс законів про працю, який регулює сферу трудових відносин, аргументує відсторонення тільки за наявності певних підстав. Вони визначені у статті 46 Кодексу. Серед переліку, зазначеного в статті, відмови працівника від вакцинації проти  COVID-19 немає. До того ж, за КЗпП відсторонення не передбачає виплату заробітної плати чи оплату непрацездатності. Єдина гарантія для працівника – це збереження місця роботи на період відсторонення. Однак, не завжди відсторонення передбачає припинення виплат по заробітній платі. Стаття 22 Закону “Про державну службу” передбачає відсторонення державного службовця зі збереженням заробітної плати. Відсторонення без збереження заробітної плати стосується здебільшого осіб, винних у вчиненні суспільно-небезпечного діяння.

Як видно, норми законодавства не врегульовані та потребують вдосконалення. Відповідно, не існує чітких механізмів, як діяти сторонам трудових правовідносин у випадку примусової вакцинації.

Але це не дає підстав для свавілля, особливо за умови, коли під загрозою здоров’я цілої нації. Варто пам’ятати, що будь-які дії як зі сторони працівника, так і зі сторони роботодавця мають бути обгрунтованими. Тобто, якщо професія працівника підпадає під визначення обов’язкової вакцинації, але останній не хоче її отримувати, нічим не обгрунтовуючи свою позицію, така поведінка буде розцінена як злісне ухилення від виконання обов’язку дбати про себе та здоров’я навколишніх людей. Відтак, роботодавець буде змушений відсторонити такого працівника від роботи.

Інша справа, коли працівник свідомо не хоче вакцинуватися, обгрунтовуючи свою позицію належним чином. Наприклад, у нього існують протипоказання до щеплень і це підтверджується відповідним документом або ж йому відомо про неефективність вакцини, яку йому пропонують. У такому разі, радять правозахисники, свою позицію варто викладати у письмовій формі. В свою чергу працівник також має право отримати від роботодавця письмову рекомендацію щодо проходження щеплення з роз’ясненням причини такої необхідності та зв’язку вакцинації з виконуваною роботою.

З огляду на описане, поряд із існуючими прогалинами в законодавстві, інтереси суспільства все ж є вищими над інтересами окремої людини. Але інтереси мають бути враховані та індивідуально визначені в кожному конкретному випадку.  

More from author

“Спортивний ліцей стане гордістю Житомирщини” – як мер міста прокоментував перепрофілювання навчального закладу

30 листопада Житомир потрапив у епіцентр скандалу - батьки та учні Житомирського обласного ліцею обурилися наміром перепрофілювати їх навчальний заклад з ліцею для обдарованих...

Вартість харчування у Житомирських школах та садочках зросте з 1 січня 2022 року: що зміниться?

У новому році вартість та норми харчування дітей в освітніх закладах Житомирської ОТГ зміняться залежно від вікових груп. Згідно з новою постановою Кабміну №...

Житомирські діти-переселенці вимушені долати декілька км, щоб потрапити до школи

Територія колишнього коростишевського санаторію "Тетерів" - наймасштабныший в Житомирській області заклад, де проживають переселенці зі Сходу України. Шестеро їхніх дітей, народжених після 2015-го року,...