Легендарний, епічний, міфічний, знаменитий, апокрифічний, ці та всі інші синоніми такого плану можливо застосувати по відношенню до “Житомирського ЛГЗ”, який вже більше ніж століття працює на славу Житомира і України, а також на підняття економіки нашої держави. Дала на zhytomyr.one.
Далеко не кожен мешканець нашого міста знайомий з тим шляхом, який пройшов завод, щоб і до нині радувати всіх прихильників якісних не дитячих напоїв. Пройшовши по сторінках історії ЛГЗ можна буде згодом дописати новий синонім, до тих, що вже були згадані вище, а саме “незламний”. Сподіваємося ви в цьому переконаєтеся.
ХІХ століття
Як і кожній людині, перші кроки давалися нелегко. 1896 рік був першим в історії і напрочуд насиченим. Спершу приміщення заводу було призначене, як винний склад. За кілька місяців завод почав виготовляти спиртні продукти і вже в липні завод офіційно почав повноцінно працювати.
ХХ століття
Перші роки роботи йшли за планом, аж поки не прийшла біда в часи Першої Світової Війни. Виробництво майже припинилося, адже спиртні вироби йшли на потреби армії. Частину заводу використовували, як лазарет для поранених.
З 1917 по 1926 роки відбулося чимало різних подій, починаючи від зміни керівництва заводу і області. Нова мітла по-новому замітає. Саме такий принцип поширювався на цей період життя підприємства.
З 1926 року на заводі почали виготовляти хлібне і спиртове вино.
Сучасну назву “Житомирський ЛГЗ” підприємство отримало в 1938 році.
Наступні 3 роки також були насиченими і неоднозначними. З однієї сторони все йшло добре, адже завод випускав кілька найменувань горілки, серед яких “Пшенична”і “Московська”, а з іншої сторони в 1941 році, коли німецькі окупанти захопили місто, продукцію робили виключно для їх керівництва.
В часи окупації міста з 1941 по 1943 роки відбулося руйнування будівлі, що не було дивним. Та 1944 року шаленими темпами виробництво було відновлене і на конвеєрі заводу вже був більший асортимент товарів, починаючи від тих, що були до приходу військ, а також додалося виробництво спирту, лікеру, солодких і гірких настоянок.
1967 рік назавжди вписаний в історію заводу яскравими літерами. За виготовлення горілки за авторським рецептом на березових бруньках, заводу було вручено золоту медаль у Москві, а через 10 років це досягнення оцінили і в Лос-Анджелесі.
Цікавий і приємний факт, що на Олімпійських іграх 1968 року у Мехіко, спортсмени збірної СРСР вживали в раціон солодку воду “Лісова казка”, що виготовляли у Житомирі.
В часи антиалкогольної кампанії 1984 року завод був вимушений перекваліфікуватися на виготовлення безалкогольних напоїв.
Незалежна Україна
В перші роки постало питання приватизації підприємства, але Верховна Рада заборонила цю процедуру, адже завод мав всеукраїнське значення.
Чуднівський спиртовий завод в 2004 році приєднали до складу Житомирського “ЛГЗ”.
Через 4 роки вперше завод почав випускати товари в сувенірних пляшках, що лише додало інтересу зі сторони покупців, особливо гостей міста.
До 115 річного ювілею на заводі випустили першу пляшку горілки “Президентський стандарт”, який повним ходом пішов в виробництво і досі користується популярністю серед покупців.
В середині 2020-х років ходили чутки, що завод планують захопити рейдерським методом, але чутки лишились такими.
Наразі на підприємстві виготовляють більше 2-х десятків різновидів алкогольних напоїв високої якості.
За свою нелегку, але в той самий час достойну історію завод виборов місце під сонцем і довів всім, що ще не скоро він зникне з мапи України. Чимало містян і гостей міста нерідко мандрують Житомиром в пошуках невід’ємного елемента свята, а інколи просто сувеніру, який відправиться за межі області, а можливо, і нашої держави. Прибувши в пункт призначення, вона стоятиме на святковому столі і своїм виглядом буде всім знаменувати про прекрасне місто Житомир.