Історія Житомирської обласної бібліотеки

На території Житомира та області знаходиться понад десять бібліотек, які мають свою надзвичайно багату історію. Сьогодні ми розповімо про одну з них – Житомирську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олега Ольжича. З нею пов’язано багато цікавих та важливих для міста подій, проте далеко не про всі знають містяни. Далі на zhytomyr.one.

Коли створювалася бібліотека?

Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича вже давно є культурним та просвітницьким центром не лише для мешканців міста, а й для всієї області. Тут зберігається найбільше краєзнавчих видань та друкованих творів, у порівнянні з усією Житомирщиною. Відрізняється бібліотека й своєю сучасністю – задля забезпечення читацьких потреб не достатньо лише традиційних способів. Тому працівники вдалися до комп’ютеризації. У відвідувачів є можливість користуватися багатьма послугами через Інтернет.

Комунальний заклад є одним з найстаріших не лише на території Житомирської області, а й по всій Україні. Офіційне відкриття бібліотеки відбулося десятого квітня 1866 року (за старим стилем). Про це свідчить стаття відомого вченого-бібліографа Володимира Теофіловича Боцяновського під назвою “Публичная библиотека в Житомире”. Її надрукували у восьмому числі часопису “Киевская старина” у далекому 1891 році. Тоді бібліотека працювала під керівництвом її першого завідувача Івана Шинкевича.

Як виникла ідея створення бібліотеки

В той період публічні бібліотеки для губернських та провінціальних міст не були масовим явищем. Тому у першій половині дев’ятнадцятого століття виникла думка про необхідність їх створення. Ініціаторами цього стали представники прогресивної інтелігенції та дворянства. Про це свідчить стаття “Общественные библиотеки на Юге”, яку було надруковано у часописі “Основа” протягом липня 1861 року.

Пізніше ця ідея від широких мас перейшла до органів державної влади. П’ятого липня 1865 року міністр внутрішніх справ затвердив статут бібліотеки. Згідно з матеріалами книги Івана Яковича Рудченка “Десять лет Житомирской публичной библиотеки” від 1876 року, на облаштування нового закладу виділили три тисячі рублів, проте цих коштів виявилося недостатньо для втілення задуму. Варто зазначити, що певну частину від цієї суми збирали представники місцевої громади.

Вже шостого липня 1865 року публічну бібліотеку було відкрито на офіційному рівні. В той самий час аналогічні події відбувалися не лише в Житомирській області, а й в Київській та Кам’янець-Подільській. На жаль, спеціального приміщення для розміщення відвідувачів бібліотека не мала, тому вона знаходилася в одному з флігелів губернаторського будинку. Офіційно не відомо, хто був засновником, проте ними автоматично вважалися особи, які пожертвували на її створення від ста рублів. Щоб стати членом закладу, необхідно було щороку сплачувати кошти за користання книгами. Ця сума була сталою і дорівнювала п’ять рублів.

Початок діяльності бібліотеки

У 1897 році, за більш як тридцять років після свого заснування, бібліотека переїхала до спеціально збудованого для неї приміщення. Воно знаходилося на Пушкінській вулиці. Будівля однозначно була кращою не лише у порівнянні з минулою локацією, а й взагалі у порівнянні з закладами на території усієї області. Рівно сто років. до 1979 року публічна бібліотека знаходилася там.

Другого грудня 1900 року у приміщенні публічної бібліотеки відбулося організаційне засідання “Товариства дослідників Волині”. Воно було одним з перших наукових товариств по всій Україні. Пізніше, вже за два роки, почали виходити “Праці товариства дослідників Волині”. Багато відомих українців користувалися матеріалами закладу, серед них Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Олександр Довженко, Григорій Мачтет, Борис Тен, Василь Земляк та багато інших.

Газета “Волинь”, яка виходила з 1879 року висвітлювала діяльність бібліотеки. Вони повідомляли про події, надходження книг до закладу тощо. На той час у “книжковій скарбниці” друкувалися Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін та Саша Чорний.

Від публічної до обласної наукової бібліотеки

Статус обласної Житомирська бібліотека отримала у 1937 році у зв’язку з утворенням Житомирської області, а з 1919 року вона отримувала обов’язкові примірники друкованої продукції. У 1966 році бібліотека стала ще й науковою. Тоді її частими відвідувачами були Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський та Борис Тен.

Згодом бібліотека знову переїхала – цього разу у 1979 році новосілля відсвяткували до новенької облаштованої п’ятиповерхової будівлі, що знаходиться у центрі міста. Цього разу приміщення були облаштовані спеціально для читачів та бібліотекарів.

Бібліотека під час Другої Світової війни

Перед тим як Житомир було окуповано нацистською навалою, бібліотека відсвяткувала свою 75-річницю. У тридцятих роках всій вагомий внесок у розвиток закладу вніс А. Карський – чоловік був директором, а також дуже любив книги та вдало організовував книжкову справу. На момент початку Другої Світової війни бібліотека налічувала 120 тисяч книг та 7,5 тисяч постійних читачів.

Після того, як до міста увійшла гітлерівська армія, бібліотека зазнала значних збитків. Будівлю було зайнято нацистами під свої потреби, а книги – знищено. Серед них були наукового, соціально-економічного спрямування, багато творів радянських письменників та рідкісні видання. Серед працівників бібліотеки були герої, які цінували книги й не хотіли, щоб їх просто знищували. Їм вдалося, ризикуючи власними життями, заховати деякі друковані екземпляри у підвалах. Цими працівниками були В. Лех та К. Пословська.

Повоєнна розруха не завадила розвиватися

Попри повоєнну розруху, після повернення Житомира його мешканцям, бібліотека активно продовжила працювати. Завдяки цьому станом на 1944 рік працівникам вдалося здійснити 78 тисяч книжкових видань, більш як сім тисяч відвідувачів змогли отримати послуги. Протягом наступних років обсяг наявних у бібліотеці видань не лише дійшов до довоєнного рівня, а й перевищив його. На момент століття бібліотеки (у 1966 році), вона налічувала 350 тисяч томів. 520 вітчизняних та закордонних журналів переплачувалися разом 86 газетами. Відвідувачі охоче користувалися послугами “книжкової скарбниці”.

Річна кількість видань дорівнювала від 24 до 25 тисяч, а стабільно обслуговувалися більш як десяток тисяч постійних читачів. Після того, як бібліотека отримала звання наукової, змінилася також її структура та штат. Почали формуватися фонди, що було спрямовано насамперед на потреби спеціалістів народногосподарського комплексу області. Проводилися цікаві заходи, серед яких виставки, відкриті перегляди та бібліотечні огляди тих творів, які було спрямовано на популяризацію серед населення економіки, культури, науки та техніки. 

Як бібліотека отримала ім’я Олега Ольжича?

У сімдесятих роках керувала бібліотекою одна з учасниць Другої Світової війни, яку було нагороджено 27 медалями й орденами, заслужена працівниця культури УРСР та дуже досвідчена фахівчиня – Зінаїда Андріївна Симоненко.Саме коли вона очолювала заклад, бібліотеці вдалося переїхати до центру міста. На першому та останньому поверсі було облаштовано сховища періодичних видань та загальне книгосховище, а усі інші поверхи займали структурні підрозділи бібліотеки разом із читальними залами. Всього їх налічувалося вісім, а загальна площа займала 2328 квадратних метрів.

Протягом кількох десятків років повна назва обласної наукової бібліотеки мала присвяту “імені Жовтневої революції”. Проте у 2007 році голова Житомирської обласної державної адміністрації видав розпорядження, згідно з яким обласна універсальна наукова бібліотека отримує ім’я Олега Ольжича. Він був учасником національного визвольного руху, визначного громадсько-політичного діяча, вченого, поета та публіциста. 

Що вдалося зібрати у бібліотеці?

Станом на 2015 рік у бібліотеці функціонують 15 структурних підрозділів. Читачі можуть скористатися двома читальними залами – універсальним та для періодичних видань, а також ознайомитися з різноманітними відділами, серед яких мистецтва, української та закордонної літератури, виробничої та краєзнавчої літератури, інформаційно-бібліографічний відділ, відділ абонементу, відділ нових бібліотечних технологій та багато інших.

Станом на перше січня 2015 року загальний бібліотечний фонд складає 780 тисяч примірників видань. З них 562 тисячі – це книги, а 212 тисяч – періодичні видання. Налічується 6 тисяч аудіовізуальних та електронних видань.

На базі бібліотеки функціонує фонд рідкісних та цінних видань – їх кількість сягає одинадцяти тисяч, а тематика може бути абсолютно різною, зокрема з філософії, психології, військової справи, природознавства, педагогіки тощо. 

Співпраця з бібліотеками Житомирщини

Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека регулярно співпрацює з іншими закладами області. Традиційно проводяться щорічні семінари, наради бібліотечних працівників, тренінги, фахівці відвідують заклади, де працюють їх колеги, аби поділитися досвідом. Друкується до сорока методичних та бібліографічних видань, серед яких:

  • Краєзнавчий календар Житомирщини
  • Житомирщина на сторінках центральної преси;
  • Хроніка культурного життя Житомирщини;
  • Нові надходження краєзнавчої літератури;
  • багато інших.

Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича є учасником міжрегіонального консорціуму “Історична Волинь”. Завдяки отриманню значної кількості міжнародних грантів бібліотеці вдається брати участь у різноманітних проєктах та програмах, наприклад, “Інтернет для читачів публічних бібліотек”, інформаційному ресурсі “Вікно в Америку”, “Інклюзивний читальний зал” для людей з обмеженими можливостями.

Діяльність бібліотеки у період карантину

У березні 2020 Кабінетом Міністрів України було запроваджено перший карантин через інфекцію COVID-19. Це стало причиною для модернізації роботи Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича. Працівники почали впроваджувати у свою роботу інформаційні технології. 

У квітні 2020 року працівники бібліотеки відкрили читачам онлайн-доступ до рідкісних видань. Електронний каталог налічує близько 350-и видань. У бібліотеці наявні видання вісімнадцятого та дев’ятнадцятого століть. Здебільшого електронні підручники мають краєзнавче та наукове спрямування. Деякі з видань є унікальними. Наявні у фонді друковані підручники відцифровують. Багатьох з них немає в інших бібліотеках на території інших українських областей.

Задля повноцінної комунікації з читачами та потенційними відвідувачами було проведено багато дистанційних заходів, до яких належать:

  • дистанційні майстер-класи для діток “УТОСу” “Зимова арттерапія”, “артмайстерня”
  • дистанційний майстер-клас “Обереги на щастя” присвячений Міжнародному Дню щастя;
  • дистанційний майстер-клас у техніці скрапбукінгу “Листівка для мами своїми руками”, присвячених святу Дня матері;
  • віртуальна акція до 150-річниці від Дня народження Лесі Українки “Читаємо Лесю Українку;
  • онлайн-засідання англомовного Розмовного клубу з волонтеркою Корпусу Миру Амірою;
  • віртуальне святкування 150-річниці від дня утворення бібліотеки;
  • тощо.

Станом на кінець 2021 року у закладі було проведено й офлайн-заходи, зокрема захід, присвячений 86-річчю Євгена Васильовича Концевича, презентація книги Ігоря Сейка “Будемо жити! Я – Скіп”, урочистостей до Дня Дитячої книжки, днів корейської культури, творчий вечір Костянтина Гая, відкриття персональної виставки світлин В’ячеслава Майбороди, передача комп’ютерів сільським бібліотекам тощо.

За матеріалами Житомирської обласної ради, 4 жовтня 2021 року голова обласної ради Володимир Федоренко відзначив працівників закладу за їх досягнення та заслуги.

More from author

Як доглядати за глиняною чашею

Глиняні чаші досить популярні, адже вони прості у користування і добре проводять тепло. Але глина має свої особливості і за такою чашею потрібний правильний...

Чим корисний сухий корм для котів?

Щоб вдало вибрати сухий корм для вашого вихованця, необхідно враховувати індивідуальні потреби кішки: її породу, вік, розмір, активність, стан здоров'я. Інтернет-зоомагазин «Petslike» пропонує широкий...

Історія фабрики “Крок”. Як йти в ногу з часом?

Чи задавались ми коли-небудь, що таке взуття? Здається, що відповідь має чіткою і миттєвою, та насамперед простою. Але не все так просто. Цей елемент...
.,.,.,.