У Житомирі розташовано кілька бібліотек міського та обласного значення, які щорічно обслуговують тисячі читачів. Окрім бібліотечної діяльності та збереження цінних примірників як науково-популярних книг, так і художньої літератури й періодики, ці заклади виконують функцію майданчика для культурних та мистецьких заходів, а також, звісно, популяризують літературу та читання. Детальніше про бібліотеки міста, їхню діяльність та історію заснування розповість zhytomyr.one.
Житомирська обласна бібліотека для дітей
У бібліотечному фонді закладу зберігається понад 140 тисяч примірників літератури, зокрема, художньої, науково-пізнавальної, довідкової, енциклопедичної, а також періодичних.
Історія Житомирської обласної бібліотеки для дітей
Історія обласної бібліотеки для дітей розпочинається з відкриття дитячого відділу при Житомирській публічній бібліотеці. Ця подія сталася 15 жовтня 1929 року.
Житомирська обласна бібліотека для дітей у вигляді окремого закладу виникла 16 серпня 1938 року відповідно до рішення Народного комісаріату освіти УРСР. Бібліотечний фонд налічував близько 25 тисяч примірників книг.
Після вигнання нацистської влади з території Житомирщини обласну бібліотеку для дітей було відкрито у будівлі обласного відділу народної освіти. Сталося це у травні 1944 року. Протягом 50-х років бібліотечний фонд зріс втричі у порівнянні із часами до війни, а кількість читачів зупинилася на позначці близько чотирьох тисяч.
Протягом 60-х років на базі бібліотеки діяло 7 пересувок, які займалися обслуговуванням дитячих садків та дитячі будинки. Разом з тим, традицією стають зустрічі із письменниками, обговорення книг для дітей та влаштування читацьких конференцій.
1979 року було завершено спорудження будівлі для розміщення обласної наукової бібліотеки, і обласна бібліотека для дітей отримала будівлю однієї із перших публічних бібліотек на території Волині.
За новою адресою бібліотека виходить на новий рівень надання послуг
У період, коли бібліотека переїжджає у будівлю за адресою вулиця Пушкінська, 36, обслуговування маленьких читачів виходить на новий, більш якісний рівень. Так, зокрема, було облаштовано кімнату казок у відділі обслуговування дошкільнят та учнів 1-3 класів, а у відділі обслуговування учнів 4-8 класів розмістили інформаційну кімнату. Окрім цього, умови читального цього було значно покращено, розпочинає свою роботу нотно-музичний відділ з кінозалом.
1992 року будівля, де розташовувалася обласна бібліотека для дітей, отримала статус пам’ятки архітектури і містобудування 2-ї половини ХІХ століття, а вже у вересні 2000 року на фасаді бібліотеки було розміщено дошку на честь 100-річчя з дня створення Товариства дослідників Волині, перша зустріч якого проходила в цій будівлі.
У 2007 році у бібліотеці було створено відділ, який спеціалізується на інноваційних бібліотечних технологіях та запроваджено автоматизацію головних бібліотечних процесів. Цього ж року починають створювати і електронний каталог бібліотеки.
У березні 2016 року на базі Житомирської обласної бібліотеки для дітей було засновано Локальний Центр громадянської освіти «Квартал МироТворчості» в рамках проєкту «Інтеграція через діалог. Освітня та інтеграційна допомога дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму», який існує завдяки Всеукраїнській асоціації викладачів сторії та суспільних дисциплін «Нова Доба» у партнерстві з громадською організацією УМНІЦ за підтримки Європейського Союзу.
2020 року обласна бібліотека для дітей взяла участь у проєкті “насіннєві бібліотеки” та створила власну бібліотеку насіння.
Житомирська обласна бібліотека для юнацтва
1979 року у Житомирі була заснована обласна бібліотека для юнацтва, яка є не лише однією із найбільших книгозбірень на території області, а й осередком культурного та мистецького дозвілля молоді. Щорічно обласна бібліотека для юнацтва надає послуги 19 тисячам користувачів, які отримують у тимчасове користування близько 333 тисяч примірників видань.
Бібліотечний фонд закладу складає понад 80 тисяч видань, до електронного каталогу ж внесено близько 25 тисяч записів.
Окрім безпосередньо бібліотечної роботи, на базі закладу організовано суспільно важливі проєкти, наприклад, літній денний табір для підлітків та школу жестової мови.
Історія будівлі бібліотеки
Будівля, у якій розташовується обласна бібліотека для юнацтва, споруджена на початку XX століття та перебувала у власності місцевих дворян Андрія і Миколи Аршеневських, є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Відомо, що будинок, який розташовується на вулиці Михайла Грушевського,9 (Іларіонівська), першочергово перебував у власності відомої дворянської житомирської родини Аршеневських. Аршеневські володіли великим маєтком у приміському селі Крошня (мікрорайон на півночі Житомира) та особняком (територія Житомирського агротехнічного коледжу), а також у їхній власності перебував кам’яний кар’єр, в якому відбувалося видобування каміння, з якого виготовляли бруківку для вулиць Житомира.
Бібліотека для юнацтва розташована у садибі, яку на початку 1800-х років придбав Олександр Аршеневський, батько Андрія та Миколи. Ця будівля простягалася на значну частину території між вулицями В. Петербурзька (Покровська), Іванівська
(Степана Бандери) та Іларіонівська (Михайла Грушевського).
Згодом у садибі Аршеневських було побудовано 9 кам’яних та дерев’яних будинків і три господарські споруди. На цій території також розкинувся сад, город та невеликий ставок із зеленим островом у центрі.
Частково будівлі здавалися в оренду родиною Аршеневських, як для проживання, так і для виробничих цілей, наприклад, для фабрики рукавиць Гілярія Трибеля. А у трьох будинках проживали брати Микола та Андрій.
Варто зазначити, що Андрій Аршеневський перебував у статусі полковника у відставці, із 1895 року обіймав посаду депутата Волинського губернського депутатського зібрання. 1905 року він почав працювати почесним мировим суддею.
Микола Аршеневський, рідний брат Андрія також був полковником у відставці. 1905 року його було обрано депутатом Волинського губернського депутатського зібрання. Цей чоловік здійснював активну громадську діяльність, мав важливе значення для роботи міського земства.
Садиби Андрія та Миколи Аршеневських на розі вулиць Іларіонівської та В. Петербурзької згадуються у документах від 1905 року. Ймовірно, що до будівлі було прибудовано будинок №9 на вулиці Грушевського.
Аж до 1917 року у будинку №9 розташовувалися поліцейська частина та штаб 5-ї артбригади, які орендували тут приміщення. На першому ж поверсі працювала лавка з бакалійною продукцією.
Лише двом будинкам із садиби Аршеневських вдалося вціліти: один із них – двоповерховий, у ньому розміщувалася фабрика Гілярія Трибеля, інший – житловий будинок на два поверхи, за адресою М. Грушевського, 9, у ньому розташовується обласна бібліотека для юнацтва. Обидві вцілілі будівлі наріжними кутами прибудовані один до одного.
Будівля обласної будівлі для юнацтва є пам’яткою архітектури місцевого значення
Двоповерховий цегляний будинок за адресою М. Грушевського, 9, у якому розташована бібліотека, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Стосовно архітектурної концепції будинку, то він однофасадний, тобто, оздоблення прикрашає лише головний фасад, а на бокових його немає
Головний фасад побудовано із лицьової обпаленої цегли, стилізований деталями у готичному та ренесансному стилі. Авторство проєкту будівлі приписують місцевому архітектору Мечиславу Лібровичу, втім, достеменно це не підтверджено.
На другому поверсі будинку акцент було зроблено на балкон, який, на жаль, не зберігся. Зате декору на центральному фасаді вдосталь, він додає виразності будівлі. Разом з тим, виготовлені на залізоробному заводі братів Дуриліних під Денишами чавунні сходи вдалося зберегти.
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ольжича
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича являється однією із найстаріших бібліотек в Україні. Офіційне відкриття закладу припадає на 10 квітня 1866 року за старим стилем, за новим стилем – 23 квітня.
Історія заснування бібліотеки
Статут Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки було затверджено 5 липня 1865 року міністром внутрішніх справ. На облаштування закладу було спрямовано три тисячі рублів, втім, цих коштів виявилося недостатньо, аби довести справу до кінця. Тож певну частину коштів на спорудження бібліотеки було взято з пожертв громади міста. У 1866 році бібліотеку було офіційно відкрито, практично одночасно із бібліотеками у Києві та Кам’янці-Подільському.
Оскільки спеціальне приміщення, де можна було розмістити бібліотеку, було відсутнє, заклад розташувався у одному із флігелів будинку губернатора. Вважається, що бібліотеку заснували особи, які пожертвували на її відкриття 100 рублів, а ті, хто платив за користування книгами 5 рублів щорічно, вважалися членами бібліотеки.
1897 року обласна бібліотека розмістилася у спеціально побудованому під ці потреби будівлі на вулиці Пушкінська. Це була достатньо оригінальна та вільна будівля. У цьому будинку наукова бібліотека розташовувалася до 1979 року, доки туди не переїхала обласна бібліотека для дітей.
У грудні 1900 року у приміщенні наукової бібліотеки зібралися на організаційне засідання учасники Товариства дослідників Волині, яке є одним із найбільш ранніх на території України наукових краєзнавчих організацій. Бібліотеку відвідували такі видатні українські постаті як Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Олександр Довженко, Григорій Мачтет, Василь Земляк та Борис Тен.
У жовтні 1929 року у бібліотеці було організовано та відкрито дитячий відділ. 1937 року бібліотека набула статусу обласної, адже була утворена Житомирська область. У 1966 році бібліотеці було присвоєно статус обласної наукової. У цей час до бібліотеки навідувалися Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський та Борис Тен.
1979 року бібліотека переїхала до спеціально побудованого під потреби закладу п’ятиповерховий будинок у центрі Житомира.
До початку 1990-х років та протягом кількох десятиліть у назві бібліотеки звучав додаток «імені Жовтневої революції». Втім, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 22.11.2007 року бібліотеці було присвоєно ім’я учасника українського визвольного руху, визначного громадсько-політичного діяча, вченого, поета і публіциста Олега Ольжича.
Діяльність обласної наукової бібліотеки
Кількість читачів, яким надають послуги у Житомирській обласній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича, щорічно досягає позначки у понад 30 тисяч. Бібліотека надає не лише бібліотечні, а й інформаційні та культурні послуги. У бібліотеці відкрито такі структурні підрозділи: інтернет-центр «Бібліоміст», інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку», інклюзивний читальний зал. Кількість відділів із читальними залами сягає позначки 12.
Окрім бібліотечної роботи, заклад постійно проводить різноманітні культурні та соціальні заходи: це і літературні вечори, і зустрічі з письменниками, і творчі вечори авторів. Також у холі бібліотеки часто розміщуються виставки фоторобіт та експозиції декоративно-ужиткового мистецтва та народних промислів. Також у читальних залах функціонують гуртки та творчі школи, клуби за інтересами та “Театр на Новому Бульварі”.
Централізована бібліотечна система Житомира
Централізована бібліотечна система міста Житомир була заснована відповідно до рішення Житомирської міської ради від 21 листопада 1976 року. 22 липня 1983 року Центральній міській бібліотеці Житомира було присвоєно ім’я українського письменника Василя Земляка.
Першим директором Централізованої бібліотечної системи Житомира була Валерія Францівна Трохименко. Ігор Сахненко-Березняк перебував на цій посаді протягом двадцяти років. У 2014 році комунальний заклад “Централізована бібліотечна система” Житомирської міської ради опинився під керівництвом Лариси Харчук.