Старовинні фабрики і виробництва Житомира

Історія Житомира нараховує чимало робочих фабрик, виробництв. Одні назавжди увійшли в історію, є лише згадкою і відголосом минулих часів, і лише деякі змогли витримати та зберегти свою діяльність. Житомир One розповість про всіх, тож буде цікаво.

Житомирський лікеро-горілчаний завод

Це найстаріший завод нашого міста, адже його створили ще в 1896 році, на його базі стали випускати в продаж спирт та алкогольні напої. Виробництво було обмеженим, адже після початку Першої світової війни офіційно заборонили продаж спиртних напоїв. Цікаво, що під час війни на території заводу, в складі, працював лазарет, розрахований на 100 поранених осіб.

Житомирський склад славився як найбільший за торгівельним обсягом. В 1926-1927 роках завод випускав хлібне та столове вино, а також технічний спирт. З 1940-х років вже офіційно не склад, а завод почав спеціалізуватися на випуску горілки та спиртових настоянок, в 1984 році підприємство розробило власну рецептуру горілки «Житомирська ювілейна». Трохи згодом для збереження функціонування заводу було здійснене перепрофілювання. На базі заводу почали випускати безалкогольні напої та сиропи.

Починаючи з 2001 року, розпочалася масштабна реконструкція зі зведенням нових складів та цехів, сучасним оснащенням. В 2004 році два державні підприємства об’єдналися: Житомирський завод та Чуднівський спиртовий завод. Продукцію заводу експортують, а також люблять на українському ринку.

Житомирський м’ясокомбінат

Підприємство почало працювати в 1920 році. Протягом 1923-1926 рр. організували на території майстерні бійню, згодом прилаштували ковбасний цех, розрахований на 50 голів. В ті часи потужність м’ясокомбінату досягала 6 тонн за добу, 0,5 тонн ковбасних виробів за добу.

В 1968 році до складу підприємства ввійшла Житомирська птахофабрика. Після цього відбулося розширення більше ніж втричі (з 5,2 га до 18,2 га). Для порівняння, в 1990 році потужність підприємства досягала 100 тонн за добу та 20 тонн ковбасних виробів за зміну.

Після незалежності України, підприємство перейшло в комунальну власність, а в 2003 році — поповнило склад групи компаній «Альянс». Через два роки відбулася повна модернізація комбінату, що лише сприяло створенню фірмової торгової мережі в Житомирі та Києві, це торгові марки «М’ясна Гільдія» і «Gremio de la Carne».

Житомирський меблевий комбінат

Підприємство спеціалізується на виробництві меблів, почало роботу в 1933 році. Після 1991 року комбінат став відкритим акціонерним товариством під назвою «Житомирдрев». В 2007 році підприємство визнано банкротом, а в 2008 році на його місці відкрили ТРЦ «Глобал UA».

Житомирська панчішна фабрика

Це старовинна фабрика з багатою історією, ціла епоха, котра почала роботу ще в 1935 році, а в 2021 році підприємство демонтували. Фабрику побудували в часи індустріалізації 1930-х років. Через Велику Вітчизняну війну підприємство повністю зруйнували, а в 1945 році воно відновило роботу. Згодом настав час реконструкції, оснащення за допомогою найновішого в ті часи обладнання. В 1969 році панчішну фабрику називали «Комсомолка», а в 1992 році підприємство отримало іншу назву «Україна».

Продукція панчішної фабрики випускалася під торговою маркою «Легка хода». В асортимент входили літні та зимові шкарпетки, жіночі колготки, лосини та жіноча білизна.

Житомирська фабрика музичних інструментів

Вона почала працювати в 1936 році. Якщо спочатку приміщенням для роботи служила існуюча деревообробна артіль, то згодом після розширення це вже була фабрика. Першою продукцією Житомирської фабрики музичних інструментів були баяни. В 1941 році підприємство було окуповане внаслідок Великої Вітчизняної війни, а через два роки звільнено. Збитки були нанесені колосальні, адже спочатку підприємство постраждало, а після відступлення гітлерівців було повністю зруйноване. Вже в 1944 році фабрика відновила роботу, завершилася реконструкція. Потужність в ті часи складала більше тисячі баянів та гармошок на рік.

Продукцією фабрики в 1970-х були не лише баяни та гармошки, а ще й дитячі іграшки, холодильники та навіть електробаяни. Цікаво, що «начинку» для техніки виробляв інший завод «Електровимірювач». В 1986-1987-х роках прийнято рішення виділити кошти на реконструкцію фабрики для освоєння технології виробництва такого інструменту, як гітара.

З 1995 року фабрику приватизували. З 2017 року основним видом діяльності зазначався ремонт раніше випущених музичних інструментів. В асортимент товарів входять:

  • музичні інструменти: баяни, гармошки, акордеони,  інші музичні інструменти;
  • музичні іграшки, наприклад, баян для школяра.

Житомирська фармацевтична фабрика

Починаючи з 1938 року в Житомирі функціонує підприємство, котре спеціалізується на виробництві лікарських засобів. Цікаво, що спочатку це була галено-фасувальна лабораторія при обласному аптечному управлінні. Першою продукцією фабрики були настоянки, водні та спиртові розчини, медичні масла, мазі та пасти, фасована рослинна сировина. Випускалася продукція в невеликих обсягає задля того, щоб забезпечити всім необхідним не тільки аптеки міста, але й області.

В 1941 році через війну фабрика постраждала, як і інші промислові об’єкти, але вже в 1944 році відновила свою діяльність. В 1988 році фабрику приватизували, а в період 2000-2002 було зареєстровано 22 лікарських засоби. Змін зазнали і технологічні процеси. Продукція фабрики випускається під торговою маркою «Vishpha».

Житомирський консервний завод

В часи індустріалізації побудували ще один завод, котрий почав роботу в 1940-му році. Після Великої Вітчизняної війни та практично повного зруйнування, завод відновили. Згодом підприємство після механізації, а також автоматизації виробничих процесів перейменували в комбінат.

В 1995 році підприємство приватизували, його основною спеціалізацією є виробництво овочевих консервів та плодово-яблучного пюре, наприклад, яблучного повидла.

Житомирська кондитерська фабрика

Підприємство є найстарішим з всіх, котрі представлені в кондитерській галузі України. Фабрику засновано в 1944 році. З того часу пройшло багато, і мова не тільки про час, а про отриманий досвід, невтомну працю, врахування сучасних тенденцій та традиційних рецептів.

В рік відкриття фабрика випустила перші галети та печиво, трохи згодом житомиряни вперше скуштували карамельні цукерки, а 1950-ті — цукерки «Шкільні», цукрове печиво, наприклад, «Молочне». В радянські часи фабрика очолювала перелік ведучих підприємств Житомира.

Після того, як Україна стала незалежною, на фабрику також чекали зміни. Державне підприємство перейшло в приватну власність (акціонерне товариство). Оновлювалися і вміння, асортимент фабрики. Так, наприклад, в 1990-ті роки Житомирська кондитерська фабрика почала випускати «Бабусині казки», з 2010 року асортимент оновили, серед новинок вийшли в продаж цукерки — неглазурована нуга. Згодом почали відкриватися фірмові кондитерські, торгові будинки, з 2014 року — солодощі для дітей від 3 років (мова йде про лінійку «Маша та Ведмідь»). Продукція фабрики орієнтована не тільки на український ринок, але й експортується.

Житомирський завод «Електровимірювач»

Промислове підприємство розпочало роботу в 1957 році, спеціалізацією був випуск електровимірювальної техніки. Знаковою подією після відкриття заводу стало створення першого в СРСР електрооргану «Естрадін». В 1980-х роках завод випускав:

  • стрілочні, цифрові комбіновані прилади;
  • інформаційно-вимірювальні системи;
  • частотно-аналізуючу апаратуру;
  • клавішні електронні музичні інструменти.

В 1993 році заклад приватизували, задіяли іноземні інвестиції. В 2005 році на базі заводу почали виготовляти нові вироби — приладові дошки для легкового автомобіля ZAZ Lanos. Завод виробляє приладдя для шкільних кабінетів фізики. З 2019 року в стінах підприємства створено інноваційний парк «Вимірювач» — соціальний проєкт.

Житомирський льонокомбінат

В 1958 році почалися будівельні роботи, а вже в 1961 році комбінат почав працювати. В тому ж році були випущені перші метри тканини. Станом на 1980-ті роки льонокомбінат виробляв побутові, технічні, тарні тканини з льону. Основною продукцією підприємства були скатертини, покривала, полотна, серветки, тканини та лляні мішки.

Знаковим в історії заводу був 1990-й рік, адже працівники комбінату змогли виготовити рекордні за всі роки роботи 40 мільйонів погонних метрів тканини.

В 1994 році комбінат знаходився в кризовому стані, наступного року його приватизували. В 2001 році льонокомбінат припинив роботу, в 2003 році відновилися процеси завдяки інвестиціям від київської компанії «Металон». В 2008 році провели демонтаж обладнання. Виробничі корпуси зруйновані, підприємство не підлягає відновленню.

Житомирський картонний комбінат

Це ще одне промислове підприємство в нашому місті, котре почало працювати в 1962 році. Цікаво, що ще в 1958 році був готовий проєкт Житомирської паперової фабрики, це було перше целюлозно-паперове підприємство на території СРСР. Фабрика спеціалізувалася на 100% переробці макулатури, а першою випущеною продукцією став обгортковий папір. Потужність роботи фабрики в ті часи з кожним роком лише зростала.

В 1970-х роках було освоєно виробництво литої тари, а в 1976 році — упаковок для яєць та їх експорт. Фабрика приймала участь в благоустрої міста, наприклад, електрики закладу працювали задля електрифікації тролейбусної лінії до фабрики. Були виділені кошти для придбання двох тролейбусів.

В 1995 році фабрика практично припинила роботу, і лише в 2005 році почалися ремонтні роботи та відновлення. Перша продукція оновленого підприємства — картонні упаковки для яєць. В 2005 році підприємство стало ООО «Житомирським картонним комбінатом».

Житомирський завод станків-автоматів

Це промислове підприємство нашого міста, котре почало працювати в 1975 році. Першим виробом став токарний станок-автомат. Для того, щоб розмістити працівників даного заводу, а також льонокомбінату, заводу хімволокна подбали про побудову житлового мікрорайону «Польова». Через рік після відкриття завод випустив першу партію станків, згодом було освоєно серійне виробництво. В 1980-ті роки підприємство мало сучасне обладнання, виробляло універсальні станки та вироби високої точності. Серед асортименту випуску виділяють виробництво ліхтарів вуличного освітлення.

В 1995 році підприємство приватизували, а в 1998 році — завод офіційно визнали банкрутом. В 2014 році заводське обладнання віддали на металолом, згодом знесли цехи. Завод перейменували в ПАТ «Верстатуніверсалмаш».

Житомирський завод хімічного волокна

Підприємство відкрили в 1975 році, а в 2006 році завод припинив свою діяльність. Підприємство випускало штапельні волокна, поліамідні кордні тканини та нитки. На його балансі було декілька гуртожитків, ще декілька об’єктів соціальної інфраструктури. Наприклад, в 1993 році ПТУ №8 перейшло в комунальну власність Житомира. В 1995 році завод разом з німецькою компанією «International PolySacks» створив об’єднання під назвою «Житомир-Полісакс», котре спеціалізувалося на виробництві поліпропіленових мішків та тонкої, міцної нитки для упаковки (шпагату).

В 1995 році підприємство приватизували, а через три роки визнали банкротом. В 2001 році завод припинив функціонувати. Частину приміщення орендувало ПП «Ткач», а згодом і «Євроголд» (спеціалізація — випуск драбин, прасувальних дошок).

Житомирський маслозавод

Підприємство харчової промисловості почало працювати в 1976 році. Вже в 1981 році ввели в експлуатацію такі цехи:

  • виробництво сухого знежиреного молока;
  • виробництво морозива;
  • цех по виготовленню вершкового масла.

В 1998 році маслозавод почав випускати продукцію під торговою маркою «Рудь». Крім вищеперерахованого асортименту, підприємство займається виготовленням молочних продуктів та заморожених напівфабрикатів.

Одні фабрики та заводи змогли дожити до наших днів, а інші залишаться лише частиною історії. Одне можна сказати напевне  — Житомир розвивався та незмінно буде продовжувати це робити.

More from author

Історія перших шкіл та гімназій Житомира

Гуляючи вулицями Житомира, ми бачимо багато загальноосвітніх навчальних закладів, фасади яких подекуди виглядають так, наче їм є що розповісти про свою історію. Тож якими...

Чому водії зі столиці називають водіїв Житомира “ваділи”?

Існує легенда, що автомобіль - це не розкіш, а засіб пересування. Можливо і так. Проте, скоріш за все, власники автівок в Україні доведуть вам...

Історія ЖДУ імені Івана Франка

На початок двадцятого століття припало значне зростання національної свідомості українського народу. Люди прагнули отримувати знання, їх почала більше цікавити культура та національне самопізнання. Тому...
.,.,.,.