Щодня наше місто намагається омолодитися. Щорічно в Житомирі споруджуються нові будинки, нові споруди. Змінюється інфраструктура міста. Серед всіх цих більш менш молодих будинків по вулиці Михайла Грушевського сидить “мудрець”, який вже понад пів століття мовчки спостерігає за містом. Далі на zhytomyr.one.
Про цей заводить містом шириться різна слава, і всіх вона відрізняється одна від одної. Та серед всіх тих висловів і відгуків містян про цей завод, чомусь всі вживають одне і теж саме слово “був”. Був великий, був потужний, був могутній і т.д. Дійсно, про могутність цього старця ніхто і не сперечається, але чому “був”? Певне тому, що серед мешканців нашого краю ходили чутки про нібито закриття заводу. Та чи відповідає ця інформація дійсності? Потрібно розбиратися.
Історія мудреця
Варто закрити питання чому мудрець? Певне через те, що речі які виготовлялися на території підприємства далеко не папір, мило чи ще щось, а складні механізми, прилади, які наповнені електронікою і в таких речах мають розбиратися тільки мудрі особистості.
Народився цей обдарований “хлопчик” у 1956 році, а повноцінно приступив до роботи у 1957 році.
Електроорган, ось такий музичний інструмент почали виготовляти на заводі з 1962 по 1964 роки, який мав назву “Естрадин”.
З 1980 розпочинається новий виток історії заводу, адже саме тоді він зазнав тієї слави, яка живе і донині. На підприємстві створюють вимірювальні прилади та точну електроніку. Чимало радіо і телемайстрів мали на озброєнні амперметри та вольтметри, які були виготовлені саме на заводі “Електровимірювач”. Як це не парадоксально, але про створення музичних апаратів для естради ніхто не забув і їх так само продовжували створювати житомирські фахівці.
Незалежна Україна
Розпад радянського союзу призвів до того, що більшість підприємств почули від держави таке слово, як “приватизація”. Та ж доля спіткала і “Електровимірювач” і в 1993 році сталося те, що мало статися, звісно, не без натяків на вливання іноземних інвестицій.
Через три роки підприємство офіційно перетворилося на акціонерне товариство.
Перше серйозне визнання для заводу відбулося в 1997 році, коли “Електровимірювач”увійшов до списку стратегічних підприємств, та вже через рік через низку причин отримав статус збанкрутілого. Деякі активи заводу були вилучені державою для покриття заборгованостей. Серед них стадіон по вулиці Домбровського, який містяни знають, як “Сінний ринок”.
Через не можу, через біль і проблеми підприємство почало відновлюватися в 2000-х роках і в 2005 році фахівці почали виробляти електрику для панелі автомобілів “Lanos”.
2007 року завод співпрацював зі Збройними Силами України і виробляє те, про що не можна повідомляти.
Ще один удар долі завод отримав у 2008 році в період економічної кризи. Вимушені кроки у вигляді звільнення співробітників, скорочення заробітних плат не змусили себе чекати.
Та все ж у 2011 році підприємство знову почало вставати з колін і з новими силами працювати і надалі.
Приємним є те, що у 2015 році наш герой увійшов до тієї когорти підприємств, які брали участь у виробництві безпілотних літальних апаратів.
Наразі завод продовжує працювати, щоправда, не в таких об’ємах, як то було кілька десятиліть тому, але всім відомо, що старий кінь борозни не зіпсує.
Чутки і легенди
Серед мешканців області свого часу гуляли чутки про те, що підприємство зачинилося і на його місці має бути побудований гіпермаркет. Хтось вже бачив, як на місці заводу вже йдуть роботи по демонтажу споруди, але все залишилося на рівні чуток.
Звісно, передумови для того були, але отримавши від долі кулька міцних ударів наш герой мужньо терпів і піднімався на ноги, так що наразі варто розуміти, що поки падати на землю ніхто не збирається.