Залізниця – один із найдавніших видів транспорту у світі і для багатьох він завжди асоціювався з романтикою і чимось більшим ніж просто бездушним металом. Далі на zhytomyr.one.
Історичні джерела свідчать, що перші колії були аж ніяк не залізні, а дерев’яні. Здебільшого роль локомотива у ХV столітті виконували коні і зазвичай то все було в місцях видобування, які відомі, як клондайки.
Все змінилося до наших днів і деякі більш розвинені країни вже можуть собі дозволити потяги на магнітних подушках, а деякі й надалі продовжують в повному сенсі слова використовувати залізну дорогу і наша країна не виключення.
Житомир і залізниця
Історично так сталося, що наше місто ніколи не вважалося містом залізничного транспорту, навіть попри те, що Житомир має свою станцію і чималий вокзал, але наша область славиться іншим містом з вузловою станцією, та то вже зовсім інша історія.
Ні для кого не секрет, що Житомир є одним із найдавніших міст України, та попри те залізничний транспорт з’явився в Житомирі на початку ХХ століття у 1915 році, якщо не рахувати трамвайного транспорту. Але це якщо вірити офіційним джерелам, то насправді перший потяг вирушив по маршруту Житомир-Бердичів у 1896 році 11 липня. Цікаво, що першу дерев’яну споруду, що слугувала приміщенням вокзалу було відкрито того ж дня.
А ось вже вищезгаданого 1915 року офіційно запрацювала лінія Житомир-Коростень.
Повертаючись на 19 років назад перші колії колії були вузькими і використовувалися виключно для транспортування товарів цукрової і борошномельної промисловості.
Офіційно до складу південно-західної залізниці житомирська залізниця була занесена у 1917 році.
Кожному житомирянину і мешканцю області і без того відомо, як виглядає наша станція тож спробуємо відкрити її сьогодні дещо з іншої сторони.
Маловідоме про житомирську залізницю
- Перші поїзди, що курсували через наше місто максимально розганялися до 20 кілометрів на годину.
- 1918 року в Житомирі відбувся перший страйк залізничників.
- За всю історію вузькоколійки було зафіксовано лише одну аварію. Хтозна можливо машиніст розігнався до 22 кілометрів, або ж збив равлика. Але то таємниця за сімома замками.
- Перша ширококолійка до Бердичева відчинилася в 1913, а до Коростеня через 1 рік.
- Першу кам’яну споруду, що слугувала вокзалом в Житомирі було відкрито в 1914 році. На жаль Велика Вітчизняна Війна залишила свій відбиток і приміщення було стерто з обличчя землі. Але вмілі руки будівельників побудували нову у 1946 році. Такий вигляд вокзалу має і донині саме з середини ХХ століття. Щоправда, у 1971 році відбулася несуттєва реконструкція приміщення.
- 50 кілометрів, саме така була протяжність першої історичної колії до Бердичева.
- Якщо пасажир хотів вийти, йому достатньо було потягнути за кнут, що був протягнутий через всі вагони і у машиніста спрацьовував дзвіночок. Такий метод і досі використовується на Мальті.
- В кінці ХХ і на початку ХХІ століття через Житомир курсував потяг санкт-петербург-Кишинів, але події 20-х років поставили хрест на даному маршруті.
- Таж сама історія трапилася з потягом до Барановичів в білорусію, через Коростень, Овруч.
- Влітку в 20-х роках через Житомир додатково пускали потяг до Одеси, який їхав до Шепетівки, а на тій станції причіплювався до іншого потяга.
Як було згадано вище, наше місто ніколи не мало стереотипа вузлової станції і не так багато поїздів спостерігали містяни на вокзалі і здебільшого все життя наша залізниця перебивається приміськими поїздами.
Навряд у майбутньому щось суттєво зміниться. Плюс це чи мінус судити не нам. Можливо просто варто задовольнитися тим, що маємо і маючи поруч Коростень і Київ, все ж важко віриться, що через Житомир будуть курсувати поїзди далеко за межі країни. Нам чужого потрібно, достатньо просто пустити потяг Житомир-Крим, а на більше ми не зазіхаємо.