На 1 жовтня 2019 року 520 учасникІв АТО (ООС) були безробітні, з них 473 отримують грошову допомогу по безробіттю.
Далі розкаже “Zhytomyr.one”
За 9 місяців 2019 року до державної служби зайнятості на Житомирщині звернулися 1221 військовий, що захищали країну, серед них 177 з інвалідністю. Більшість хлопців віком до 35 років, інші – старші. 42 відсотки військовослужбовців мають вищу освіту.
Які проблеми з працевлаштуванням?
На роботу були влаштовані 264 воїни, тобто кожний п’ятий зареєстрований безробітний. Головною проблемою для працевлаштування колишніх військових на роботу на підприємствах області є те, що немає можливості запропонувати їм робочі місця із заробітньою платою, яка буде не нижче рівня зарплати військових. Також заважає цьому процесу мала кількість робочих місць у селах та селищах міського типу, а також те, що багато пошукачів роботи не підходять до вимог наявних вакансій. Одним з важливих моментів є і психологічний стан військових через який їм важко швидко соціалізуватися у суспільстві.
52 атовці пройшли професійне навчання, на яке їх відправила служба зайнятості для того, щоб вони змогли потім влаштуватися за новою спеціальністю. Деякі з них займалися громадською роботою.
Підприємницька діяльність
Ефективним способом, що допомагає соціально адаптуватися після звільнення з лав Збройних сил є підприємницька діяльність. За сприяння служби зайнятості ініціативні безробітні можуть започаткувати свою справу, отримати необхідне навчання та отримати одноразову допомогу. У цьому році вже 14 колишніх військових стали підприємцями та отримали одноразову виплату біля 40 тисяч гривень. Серед атовців багато хто обрав схожі види підприємницької діяльності. Колишні військові займаються послугами мобільного харчування, перевезеннями, виробляють паперові та картонні вироби, розводять велику рогату худобу для виробництва молока, торгують та надають послуги по ремонту меблів та будинків.
Нагадаємо, що в Україні планують запровадити додатковий збір на готівкові операції, які пов’язані з валютою. Хочуть запровадити збір у розмірі 1 відсотку від суми, що використовувалася при обміні валюти. Законопроект, що передбачає такі зміни, зареєстрував у Верховній раді народний депутат Олександр Дубінський. Він запропонував кошти, які будуть отримані від відсотків з обміну валюти, спрямовувати на розвиток фізкультури та спорту. Як повідомив нардеп, після валютної лібералізації, деякими банками була надана можливість клієнтам здійснювати валютні операції онлайн. Але при цьому є певні ризики. Він переконує, що цей закон має стимулювати громадян міняти валюту у безготівковій формі.
В Україні громадянам дозволено придбати долари та євро або іншу валюту без паспортних даних у випадках, коли купується сума не більша за 150 тисяч гривень. За новими правилами теж не можна купити велику суму іноземної валюти.