Житомирська чоловіча гімназія

Житомирська чоловіча гімназія була відкрита 1833 року. Тоді вона носила назву Волинська чоловіча гімназія. В її стінах навчалися такі знамениті постаті як В’ячеслав Липинський, історик і теоретик українського монархізму, письменник Володимир Короленко, вчений Іван Фещенко-Чопівський, перекладач “Кобзаря” польською Леонард Совінський та інші. Тут викладали Павло Корольов, батько Сергія Павловича, та батько Бориса Лятошинського Микола Леонтійович. Далі на zhytomyr.one.

Передумови і плани

Вперше висловив ідею про відкриття гімназії в Житомирі Тадеуш Чацький – освітній інспектор у Волинській, Київській та Подільській губерніях – ця ініціатива передбачала відкриття гімназій у центрах трьох губерній. У планах освітньої програми гімназій було викладання таких предметів: польська, російська і французька мови, польську літературу й історію, географію, правознавство, математику, історію природи, хірургію, верхову їзду тощо.

За складністю та розмахом предметів навчальний курс більше нагадував університет. Для занять ботаніки було необхідно створити при гімназіях дослідницькі ділянки, а у Вінниці планували відкрити ботанічний сад, спільний для трьох нових гімназій.

Історія гімназії

Волинську гімназію відкрили 1 січня 1833 року. На заході відкриття були присутні дворяни, чиновники і військові. Спершу в гімназії було 6 класів, після літніх канікул 1833 року відкрили ще один. Навчання було платним, але за особливі досягнення у навчанні студента могли звільнити від сплати. Обдарованим гімназистам могли проводити платні додаткові заняття з малювання і співу. Для студентів часто проводять екскурсії: старшим — заводами, молодшим — сусідніми містами і лісами. Під керівництвом викладачів гімназисти ставили п’єси. Прибуток з квитків публічних заходів за ініціативою Крашевського йшли на допомогу обдарованим студентам. Вивчалися такі предмети: російська граматика, латинь, німецька, польська і французька мови, математика (алгебра, арифметика, геометрія, вища), історія та статистика, каліграфія, креслення і малювання.

Гімназія мала багату бібліотеку, яку щороку доповнювали новими книжками. Важливий вклад у формування фонду зробив опікун гімназії з 1853 року Крашевський — польський письменник і вчений, який пожертвував книжки зі власної бібліотеки. У середині ХІХ століття бібліотека нараховувала майже 6 тисяч найменувань книг у 13895 томах. Також були обладнані кабінети фізики, природничих наук, креслення і малювання. 

У гімназії навчалися лише обдаровані діти з заможних сімей, тож загальний освітньо-культурний рівень Волинської губернії лишався невисоким. Разом з цим кількість гімназистів у класах досягала 60 осіб. Більшість викладачів позакінчували європейські чи царські виші.  

На час відкриття заклад ще не мав власної будівлі — приміщення на Малій Бердичівській орендувалися у Евеліни Ганської, власниці прибуткових будинків. Спершу це були одноповерхові будинки, а з 1851 року — двоповерхова кам’яниця. Місцева влада вирішила побудувати власне приміщення для гімназії, оскільки кількість студентів постійно росла. Для цього виділили велику ділянку на вулиці Великій Бердичівській. 1863 року Житомирська гімназія перебирається у нову, власну будівлю (нині — головний корпус ЖДУ ім. Франка).

Відповідно до освітньої реформи 1871 року Волинська гімназія стає класичною і головний акцент переносять на класичні мови — латину і давньогрецьку, а тривалість навчання подовжують до 8 років.

Гімназія припиняє своє існування у 1918 році, а 1919 року її приміщення віддають Волинському педагогічному інституту.

More from author

Гільзи для сигарет. Переваги оптового замовлення

Поціновувачі оригінальних та якісних самокруток зможуть насолодитися таким рішенням. Наприклад, житомиряни мають змогу придбати гільзи для сигарет оптом, насолоджуючись унікальними варіантами у великому обсязі,...

Міська музична школа №5 та її історія

Це відомий заклад у місті, який заснували у 1977 році. Міська музична школа №5 надає якісну музичну освіту дітям віком від 6 до 18...

Офтальмологія у Житомирі: здорові очі для здорового життя

Збереження зору та здоров'я очей має величезне значення для загального благополуччя. Офтальмологічні дослідження відіграють ключову роль у виявленні та лікуванні різноманітних захворювань, а також...
.,.,.,.,.